Досвід роботи класного керівника

ОПИС ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

з розв’язання педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник

Тема досвіду	Формування громадянської свідомості покоління здатного навчатися впродовж життя, створення і розвиток цінностей громадянського суспільства шляхом оптимального використання сучасних педагогічних технологій.
Автор	Собчук Олена Миколаївна
Сфера застосування	Класний колектив 8 класу
Актуальність	Однiєю з вимог сучасностi  є iснування в державi розвинутого громадянського суспiльства. Ключовим в означеннi даного явища є високий рiвень громадянської свiдомостi особистостi, незалежно вiд того, який статус вона мaє в суспiльствi, чи яка її громадська позицiя. Досвiд показує, що саме рiвень громадянської свiдомостi, пасивнiсть людей є  тим гальмiвним компонентом, який заважає досягти в Укpaїні розвитку високого рiвня демократiї європейського зразка. Сучасна людина повинна мати певний обсяг компетентностей, щоб самореалізуватися. Є багато засобів, за допомогою яких можна придбати такі компетентності: і через родинне виховання, і через товариське спілкування, і через інші освітньо-виховні  механізми. Сьогодні в нашому суспільстві йде процес переосмислення ідей, теорій, історичних фактів і важливо не упустити молоде покоління в сенсі ціннісних орієнтацій. Морально-правові цінності в житті людини, суспільства залишаються незмінними: Добро, Милосердя, Співчуття, Патріотизм, Взаємодопомога, Совість, Честь, Любов. І тільки тоді, коли ці шляхи співпадають, можна досягти позитивного бажаного результату у вихованні успішної особистості зі стійкими ціннісними орієнтирами людини і громадянина.
Наукові концепції та теорії	У громадянському вихованні особливого значення набуває особистісно-зорієнтований підхід, коли в центрі освітньо-виховного процесу стоять інтереси дитини, її потреби та можливості, права окремих індивідів, його суверенітет. Лише через таку ієрархію ціннісних підходів як людина (особистість) - народ (культура, історія, освіта) держава (суспільство) можна реалізувати перспективу й демократичну модель виховання в дусі громадянськості. При цьому співвідношення особистісних і ситуативних факторів розглядається як співвідношення особистісних якостей й об’єктивних вимог діяльності. Необхідною умовою громадянського виховання виступає системний підхід, який передбачає розгляд цілісного багаторівневого, ієрархічного, взаємозалежного, детермінового відкритого процесу в його постійному розвитку й саморозвитку. В умовах прогресуючої спеціалізації освіти та формуванні комунікаційних перешкод (бар’єрів) між людьми системний підхід виступає основою організації й впровадження в практику такого всеохоплюючого феномену як громадянське виховання. Серед принципів, дотримання яких у процесі громадянського виховання особистості є найбільш вагомими, слід назвати наступні: Принципи гуманізації та демократизації виховного процесу, що передбачає рівноправність, проте рівнозобов’язаність учасників педагогічної взаємодії, їх взаємоповагу, переважаючу діалогічність взаємодії, що викликає у вихованця позитивну налаштованість до впливів вихователя, відкритість до сприйняття громадських цінностей: щирості, доброти, справедливості, доброзичливості, співчутливості, милосердя тощо.
Основна ідея	Основне завдання - організувати життя колективу таким чином, щоб школярі проявляли особисту ініціативу в справах учнівського колективу і школи, вчилися бути самостійними, адекватно оцінювали свої можливості і постійно прагнули до самопізнання і саморозвитку, виховувати в учнів цілісне сприйняття себе і навколишньої соціальної та природної дійсності, а також любов до свого народу, його мови, традицій. Для цього разом із учнями  обираються такі форми і методи, які будуть цікавими, плідними і результативними.
Технологія реалізації ідеї	У виховній роботі я віддаю перевагу інтерактивним технологіям. Порівняно з традиційними технологіями, вони сприяють не накопиченню інформації про навколишній світ, а перетворенню її у власний досвід. Дуже важливо, щоб учні вже мали певну систему духовно-ціннісних орієнтацій, моральну позицію стосовно різних моментів життя, усвідомлювали, що насамперед дії, а не слова, засвідчують їхню внутрішню сутність і саме вони стають критерієм оцінки суспільством людини. Інтерактивні технології помітно захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та стимулюють мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Але для того, щоб ця методика була успішною, проектуючи виховний захід, шукаю відповідь не тільки на запитання «Що засвоять учні у процесі виконання діяльності?», а й на «Як повинні працювати школярі для того, щоб досягти відповідних результатів?», тобто передбачаю та аналізую і результати діяльності учнів, і саму діяльність. Інший безсумнівний плюс інтерактивної технології, на мій погляд, – обов’язкова міжособистісна взаємодія для вирішення поставлених завдань, як результат – отримання досвіду соціальної взаємодії у певному, хай і дещо спрощеному, вигляді.
Форми, методи, прийоми, засоби	Наразі, я використовую  сучасні форми роботи класного керівника, які дійсно мають позитивний вплив на виховний процес:  - Колективні форми: поїздки у музеї, храми, історичні місця, суспільно вагомі проекти(зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, бійцями АТО), художньо-естетична діяльність(конкурс малюнка), участь у шкільних конкурсах, класних та шкільних святах, спортивних змаганнях, колективна творча справа (КТС) (жива газета, випуск газети, свято-презентація, усний журнал та інше), школа етикету, виставка-конкурс, колективне ігрове спілкування, похід, спартакіада, трудовий десант. - Активні та групові форми: диспути, моніторингові практикуми, інтелектуальні ігри (шкільна команда «знавців»), тренінги, «мозковий штурм» прийоми «Навчаючи-вчусь», «Дерево рішень», рольові ігри, метод «ПРЕС». - Індивідуальні форми: бесіди, консультації, самотестування, зустрічі з батьками при розв’язуванні важких життєвих ситуацій, спільні бесіди з вчителями - предметниками. При цьому я намагаюся: - здатність враховувати у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на дитину й одночасно творити духовно-творче розвивальне середовище, нейтралізуючи негативні з них та посилюючи позитивні; - діяти у співпраці з сім'єю, громадськістю; - залучення дітей до розв'язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, формувати досвід громадянської поведінки; - розвиток творчого потенціалу всіх суб'єктів навчально-виховного процесу; - спонукання школярів до самостійного розв'язання власних життєвих проблем у нестабільному суспільстві; - життєтворчість, як здатність забезпечити дитині можливість облаштувати власне життя, творити колективні та міжособистісні взаємини; - педагогічна культура вчителів і вихователів, невід'ємними особливостями якої є людяність, інтелігентність, толерантність, розуміння, здатність до взаємодії; - педагогічний захист й підтримка дітей у розв'язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканності та безпеки; - самореалізація людини в особистісній, професійній та соціальній сферах її життєдіяльності.
Результат застосування	Насамперед - це вільна, талановита, фізично здорова, творча, високоморальна особистість кожного учня класу. Участь в різноманітних учнівських конкурсах з навчальних предметів, участь в шкільному  самоврядуванні, організація шкільних акцій («Згадаймо  всіх поіменно» - створення експозиції з прапорців з іменами родичів – учасників війни, «День спілкування українською мовою»).
Критерії ефективності	В 8 класі створені об’єктивні умови для розвитку здібностей учнів, враховуються індивідуальні особливості дітей. Взаємини між учнями класного колективу грунтуються на взаємопідтримці та дружніх мотивах. При виконанні спільної справи більшість членів учнівського колективу виявляють щиру зацікавленість. У класі відсутні пропуски занять без поважних причин. Не має учнів схильних до правопорушень. Хлопці і дівчата відвідують секції та гуртки, приймають активну участь в житті школи. Серед учнів класу уже є такі, які визначилися з майбутньою професією.
Наукові джерела	1.  Авидон И. А. Сто разминок, которые украсят ваш тренинг / И. А. Авидон, О. И. Гончукова. -  http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3587048 2.  Огородова Л.Н. Методологические основы развития воспитательного пространства класса: к вопросу о понятиях // Современные проблемы науки и образования. – 2013. – № 4; URL: www.science-education.ru/110-9763 (дата обращения: 06.11.2014). 3.  Малиновская М. П.Теория и методика воспитания https://lib.nspu.ru/umk/e0d810b1ec3704a0/ 4.  Мистецтво жити в громаді: Навчально-методичний посібник./ Укладачі: Буров С., Жадько О. та ін. – Львів: НВФ «Українські технології», 2005. – 160 с.
Висновки	Я вважаю, що я - щасливий класний керівник, бо мої  учні – чуйні, справедливі, доброзичливі, прекрасні люди. Педагогіка співробітництва, яка застосована в моїй навчально-виховній діяльності, виявляється тим сприятливим середовищем, в якому здатна сформуватися особа громадянина, що володіє високим рівнем компетенцій, готового до успішного самовизначення в сучасному світі. Ще я маю надію, що мої вихованці, почерпнувши життєвий досвід при спілкуванні зі мною, обов’язково перевершать мене, своїх батьків, та наблизяться до своїх заповітних мрій. І закінчити свій опис досвіду хочу словами Л.М.Толстого, який стверджував, що «Виховання дітей є лише самовдосконаленням вихователів».